Проблема поводження з твердими побутовими відходами стоїть гостро і в сільській місцевості, і у містах. Тому в сміттєзвалища перетворюються узлісся, узбіччя доріг, яри, території покинутих сільських садиб. В більшості сіл України сільськими радами не визначені місця для складання відходів через брак фінансування.
Традиційна технологія знешкодження міського сміття на звалищах не може застосовуватися у сільській місцевості, де в основному розташовані звалища, що позбавляє можливості зменшити забруднення природного середовища.
Село Велика Снітинка розміщене на Північному Правобережжі Лісостепу. В фологічному відношенні це Придніпровська височина. За своїми умовами ця місцевість входить до складу Фастівського природно-господарського агрогрунтового району.
Задача досліджень полягала у з’ясуванні шляхів поводження з твердими побутовими відходами у селі Велика Снітинка. На основі отриманих результатів зробити висновок про стан проблеми в населених пунктах сільського типу по всій Україні.
Методичною основою було вибране анкетування.
Населення Великої Снітинки становить близько 2600 чоловік, що проживають у 1200 дворах.
Було проведено опитування 10% мешканців дворів.
В середньому щоденно з одного двору збирається близько 2кг сміття. Як і в більшості населених пунктів сільського типу тут не систематизоване вивезення і збір сміття. Тому від частина населення (близько 60%) спалюють сміття, 30% викидають сміття у самовільно обрані місця, близько 10% - ті, що мають змогу, винаймають трактор і масово накопичені відходи вивозять на сміттєзвалище, яке розташоване на відстані 1 км від села.
Дане звалище розміром 2 га не має належного відведення фільтраційних стоків, тому становить екологічну небезпеку для територій та підземних вод. Ділянка розміщена на землях учгоспу «Великоснітинський» і межує з Фастівським Держлісгоспом. Рельєф місцевості піщаний кар’єр. Ґрунтові води залягають на глибині 8-10 м. Ділянка не заболочена і не затоплюється. Паспорт сміттєзвалища не складений досі.
Харчові відходи здебільшого віддаються на корм худобі або ж компостуються, тому безпосередньо в складі самого сміття дуже мала частина органічних відходів.
Побутова використана вода теж становить екологічну небезпеку, оскільки в селі немає каналізаційних систем. В кращому випадку її виливають до вигрібних ям, та багато-хто виливає просто на подвір'ї. Така брудна вода містить поверхнево-активні речовини та інші небезпечні забруднювачі ґрунту і ґрунтових вод.
№ п. п Склад ТПВ Відсоток від загальної маси
1 Паперові відходи 20-30%
2 Дерево 2%
3 Метал 1-4%
4 Текстиль 2-5%
5 Полімерні матеріали 5-10%
6 Скло 5-13%
7 Харчові відходи 27-31%
Найближчі пункти прийому склотари, макулатури, металолому розташовані в м. Фастів на відстані 10км від села. Тому мешканцям В. Снітинки незручно вивозити такі матеріали в подібні місця. Крім того ціни, які передбачені на прийом відходів не задовольняють потреб селян.
Проте анкетування показало, що населення готове до сортування сміття. Та, оскільки, місцевими органами самоврядування не передбачено навіть систематизований збір і вивезення сміття, проблема залишається відкритою. В сміттєзвалища перетворюються узлісся, узбіччя доріг, яри, території покинутих садиб.
Оскільки середня кількість членів сім’ї в селі 3 чоловік можна підрахувати, що з одного двору за рік утворюється близько 730 кг ТПВ, а в цілому по В. Снітинці – 876 тон.
Все населення дуже занепокоєне станом проблеми і намагається знайти шляхи її вирішення, що дуже важко в умовах абсолютного ігнорування місцевими органами самоврядування. Немає ні органу, ні посади, які б контролювали поводження з ТПВ.
ВИСНОВКИ
Одним з основних шляхів вирішення проблеми утилізації та переробки побутових відходів є розробка та впровадження системи певних пільг і зниження тарифів на збирання, сортування, транспортування, рекуперацію та утилізацію відходів для стимулювання використання вторинних ресурсів;
В сучасних умовах прихованого і наявного безробіття, особливо в сільській місцевості, та низького рівня заробітної плати, пенсій та стипендій, важливим стимулом збору відходів було б раціональне ціноутворення їх збору та доставки на пункти складування;
Оскільки макулатура складає близько 30% маси ТПВ, склотара до 10%, чорні та кольорові метали близько 5%, доцільно і налагодити роздільний збір відходів для вилучення придатних для переробки матеріалів.
У сільських населених пунктах відсутні спеціалізовані підприємства у сфері поводження з ТПВ та санкціоновані звалища відходів.ТПВ складуються у природних рельєфних утвореннях: балках, ярах, долинах річок. Це становить екологічну небезпеку, оскільки стічні води, насичені забруднюючими речовинами, потрапляють у водні об’єкти.
РЕКОМЕНДАЦІЇ :
З метою впорядкування поводження з твердими побутовими відходами в сільських населених пунктах необхідно:
сформувати і реалізувати Програму поводження з відходами шляхом створення відповідних організаційних, нормативно-правових, економічних та інформаційних передумов;
перейти до мало- і безвідходних технологій виробництва продукції;
поліпшити діючі і створити нові технології виробництва та використання найважливіших видів вторинних ресурсів, утилізації відходів на місцях їхнього утворення (застосування комплексних схем використання відходів як вторинних ресурсів);
не допускати стихійні звалища в населених пунктах для складування та захоронення відходів;
зменшити обсяг захоронення побутових відходів шляхом упровадження нових сучасних високоефективних методів їх збирання, перевезення, зберігання, переробки та знешкодження.
